• Биохимия крови. Американские нормативы.

  • Турецкий Курдистан (май 2011) -Диярбакыр (ч. 3)

  •                Схема маршруту

            Місця ці вже досить багато відвідані і в цілому описані, тому що, проходять там як і вело маршрутки, так і водні. Я лише хочу поділитися своїми спостереженнями і спогадами, бо як то казав Василь Ян : "Той, хто пережив надзвичайні події й не розповів про них, схожий на скупого, що, загорнувши в плащ коштовності, закопує їх у пустинному місці, коли холодна рука смерті, вже торкається його голови." В моєму випадку усе не на стільки поетично і серйозно) Але я надіюсь що ВАМ буде хоч трохи цікаво.
              Отож, почну.

    Виїхали з Києва ми близько 8-ї години, хоча можна було це зробити і раніше. Наближається зима і потрібно відвикати від пізнього заходу сонця. Їхали по старо-Обухівській трасі. Цікаво було, що понароблювали з Конче-Заспою наші слуги народу. Побачивши  забори, висотою з поверх третій, які повністю відгороджують ліс від дороги, стало зрозуміло, що до озер в яких я ще в дитинстві купалася хрін попадеш(Кажуть що така ситуація в Конче-Заспі вже давно, проте я там не буваю і тому не знала).

    Першим нашим проміжним пунктом був Богуслав, а саме відома в народі "Яма", таке собі гранітне оголення. Цікаво місцина, як для звичних на Київщині зелених берегів. А  там досить помітні, величезні гранітні виступи. До сих пір не полишає питання  - Чому народ їздить до Карпат, на Кавказ кататись на байдарках, хоча зовсім під носом, в Київській, Черкаській, Житомерській області є річки, в даному випадку річка Рось з її чудовими порогами( а місцями і порогами не  з  не самою низькою складністью). Це питання лишаю відкритим і чекаю відповіді)



    Посидівши трохи на камінні, попивши кави ми пішли гуляти містом. Хоча заснування міста датують 1032 роком, майже нічого там «пам’яткового» не збереглося. Хіба що, відвідали Троїцьку церкву(досить цікаву і привабливу)

    і зробили кружок по центру. Рушили далі. Цікаво, що листя в лісах там вже частинами пожовкле, хоча до жовтня ще пів місяця. І спихнути на те, що це із-за загазованості не можна, оскільки дорогою, якою ми їхали до Стеблева -  «дорога з твердим покриттям», що є ніщо інше, як насип щебені, по якій треба їздити на бронетранспортьорі.

    Наступним проміжним пунктом була Стеблівська ГЕС. Побудована вона у 52-му, і вважається  самою потужною на річці Рось. Водосховище затопило, при побудові електростанції, величезні скелі( лише вершини трохи видні з під покриви води).  Вода чарівно створює ефект задзеркалля і манить до себе))




    З іншої сторони ГЕС по скалах стікає малесенький водоспадик. Проте при відкритих шлюзах(на що ми нажаль не потрапили) вода там б’є ключем. Місце дуже живописне і на голову вище засраного Київського моря.





    Їдемо далі. Останній пункт на сьогодні – Корсунь-Шевченківський.


    Треба і перекусити, нарешті. Знайшли на центральній площі пі церію. От тут моя вам порада, беріть їжу з дому, якщо їдете в Корсунь - Шевченківський. Не хочу нікого образити, але огиднішої піци я зроду не їла. До того ще і дощ пішов. Але їхати звідти не побачивши парку і палацу Лопухіних – взяти гріх на душу. Тож ми знов переїхали міст, щоб подивитись дамбу,

    а потім назад до палацу.. Поки ми туди дібралися вже і дощ закінчився. Палац, порівняно з усіма іншими в яких я була, досить у доброму стані.


    А у часи царської Росії він був одним із самих багатих у Європі. «На сьогодні палацовий ансамбль складається з палацу, триповерхового флігеля, в'їзної брами, швейцарського будиночку, колишніх приміщень стайні й каретної, манежу, господарської добудови до в'їзної брами, лазні, будинку головної контори та двох православних капличок».



    На території комплексу діє музей Корсунсько-Шевченківської битви.  На площі чекають хоча б на пофарбування танки і літак часів другої світової.

      Описувати красу парку я не буду, тому що по перше не вмію, а по друге краще подивіться фото, а якщо не повірите – самі поїдьте і переконайтесь. Скажу лише, що там прибрано, доглянуто і дуже-дуже гарно.






     

     Приємних всім подорожей! 

    .









































  • Биохимия крови. Американские нормативы.

  • Турецкий Курдистан (май 2011) -Диярбакыр (ч. 3)