• Нік Вуджесік. Інтерв”ю

  • Лінія

  • Сьогоднішній ранок видався на диво холодним, як на цю пору року, тому вставати з теплого м"якого ліжка зовсім не хотілося. Я надибав пульт від телевізора і увімкнув новини:

    -... було прийнято низку законів, запропонованих королевою Вікторією на вечірніх зборах Уповноважених. Серед них - покращення зовнішніх кордонів держави на 6 метрів у висоту і на 2 у товщишу. Кількість колючого дроту вирішили не змінювати.
    Також на вчорашніх вечірніх зборах було затверджено нових міністрів культури та освіти, про яких ми розповімо детальніше у наступному випуску новин...

    Я перемкнув канал:

    На фоні блакитнорожевого стягу стояло близько двадцяти чоловіків у військовій формі і виголошували клятву на служіння престолу.
    Королева урочисто висловила подяку Міністру оборони за такий чудовий загін охорони для палацу і пообіцяла покращити правоохоронну систему у всій країні. 

    На інших каналах те саме. Я вимкнув телевізор і все ж зважився піднятися з теплого ліжка в холодний простір кімнати.
    Через декілька хвилин я вже їхав в Міністерство на своЄму новенькому фіолетовому бентлі.
    Відколи відбувся Великий Переворот я поставив перед собою здавалося б нездійсненну ціль - познайомитися особисто з королевою Вікторією. Спочатку це була лише мрія, доки мене не взяли працювати в Міністерство оборони країни. Від звичайного охоронця всього за рік я піднявся до радника самого Міністра оборони, а зараз планував зайняти його місце. Мене не цікавила влада чи хабарі. Мною керувала вища мета. Погодьтеся, бути знайомим з власним монархом це достойне бажання.

    Вся ця катавасія у владі почалася зі звичайного мітингу з плакатами і транспарантами. Закінчилася тотальною перебудовою країни, перетворенням демокартії в абсолютну монархію і призначенням на посаду монарха Вікторію Першу. Саме Вона почала повну перебудову країни. Як в прямому так і в переносному значенні цих слів.

    Від думок мене відволік телефонний дзвінок, на який я чекав із самого ранку:

    - Привіт. Слухай, в мене тут форс-мажор - прогугнявив в слухавку Міністр оборони, а за сумісництвом мій начальник
    - Тобто? - вдаю що нічого не розумію
    - Я трішки прихворів, тому не зможу бути присутнім на міністерських зборах. Ти, як мій замісник, повинен зайняти моЄ місце і прозвітувати перед самою королевою. Ти впораЄшся? - На моЄму обличчі проступала щаслива посмішка. Не даремно я заплатив 100$ покоївці шефа. Щось таки підсипала йому в ранкову каву, пройдисвітка.
    - Я... я навіть не знаю. Я ще ніколи не розмовляв з королевою...
    - Значить прийдеться. Сьогодні о десятій в палаці. Звіт у мене на столі. Тільки не підведи мене, я вже попередив що мене не буде
    - Я не підведу, пане Міністр...

    Я поклав слухавку і не міг стримати радощів - я нарешті зустрінуся з Вікторією! Звісно, це не буде романтична вечеря, про яку я мріяв весь свій вільний час, а звичайні міністерські збори, де Міністри викладають ситуацію в міністерстві і вигрібають по повній від королеви за невиконаний план чи інші проблеми. Але я надто довго готувався до ціЄї події, щоб банально її провалити. Звіт мого шефа мене не цікавив. Мій власний звіт лежав на передньому сидінні мого авто, яке я впевнено направив в сторону палацу. Саме авто було подарунком королеви Міністру, але оскільки він не відрізнить амортизатор від карбюратора, то цей автомобіль перейшов мені. Колір - насичено-фіолетовий - також частина всього державного апарату. Сірість і одноманітність королеві не підходили, тому кожне Міністерство тепер мало свій колір. Як і округи та області. Як і все інше, впринципі.

    Чекаючи в палаці на Вікторію я помітно нервував. Нарешті я побачу людину, яка зуміла повалити старий режим і створити абсолютно новий фактично власними силами. Не без допомоги хороших людей, звісно. 
    Поява королеви вибила з мене дух остаточно. Замість звичайного ділового костюму на ній красувалася дорогуща яскраво-червона сукня з глибоким декольте. Статус королеви дозволяв їй це. А ще він дозволяв Їй багато інших цікавих речей. Абсолютно все дозволяв, якщо бути точнішим.

    Коли черга звітувати дійшла до мене я представився, вибачився за діючого Міністра і виклав всі козирі на стіл. Стільки нововведень ніхто з присутніх тут Міністрів пердсатвити не зміг(чи не бажав), але факт того, що невдовзі я вибився в радники до самої королеви Вікторії Першої. Єдине, що мене трішки напружувало - це мої власні уподобання.

    Я досяг своЄї мети, але свій улюблений шансон прийшлося забути.

    Віднедавна це караЄться смертю...












  • Нік Вуджесік. Інтерв”ю

  • Лінія