• Безымянный 271598

  • ВОЛГА / VOLGA, “Дом” 3.02.06

  • Графік.

    Красномовність цифр Національного банку України. 44.5% усього доходу громадянина країни приходить із зарплатні, а 43.7% із соціальних виплат. Цифри хоч за три місяці, але з інших років дуже подібні за пропорцією. Нещасні 9% з прибутків бізнесової діяльності і не цілих 3% від власності, мабуть у вигляді дивідендів з акцій, рент нерухомості.

    Це вражає. За нормального стану речей соціальну допомогу потребують лише ті, котрі фізично не можуть заробити собі на прожиття.

    Якщо нова країна вже 16 років продовжує утримувати умови, що вимагають доповнювати половину прибутку громадянина соціальною допомогою, це або показник абсолютної нездатності керівництва країни створити умови для ефективного використання людських ресурсів, або політичне рішення залишити стан речей таким, до якого населення країни звикло з років совка.

    Цілком можливо, що велика частина отримувачів соціальних виплат їх зовсім не потребує, або потребує у значно меншій мірі, ніж пропонується державою.

    Тому будь-які рішення, що зменшать розмір таких виплат є політично небезпечними для влади і хоч будуть правильними для економічного здоровя країни, призведуть до втрати популярності в електорату.

    Про те, що соціалка є способом купити голоси свідчать офіційні цифри безробіття.

    Цифри блискучі - лише 2.8% працездатного населення без роботи. Цей показник значно кращий, ніж в США і тим більше в розвинених країнах Західної Європи.

    Цитата зі звіту Нацбанку:

    «Розмір середньомісячної заробітної плати у березні 2007 року в 2.3раза перевищив прожитковий мінімум, встановлений для працездатнихосіб і становив 1230 грн.»

    Звідки тоді потреба таких високих соціальних виплат?

    Дивимось демографію країни, бо припускаємо, що вона погана і більшість країни немічні, старі люди.

    Цифри з Держкомстату України щодо очікуваної довжини життя українців.

    Вона знову вражають, бо показують наскільки українці безвідповідально відносяться до свого здоровя. Особливо українські чоловіки. Українські чоловіки настільки активно і систематично вкорочують собі віку, що очікується проживуть майже на 12 років менше, ніж жінки. В розвинених країнах цей показник 3-4 роки.

    Дефіцитна на поживні речовини дієта, безмірне надуживання алкоголем, куріння призводить до наступних цифр – смерть від захворювання кровоносної системи постійно зростає від початкової статистики 1990 року в 332,9 тис. до 480,8 тис в 2006 р.

    Нарікати на владу, на ситуацію в країні тут безглуздо. Це стан речей зветься особистий lifestyle. Точніше, ідіотизм серед чоловіків настільки масовий, що переростає в явний суспільний феномен.

    Мачо, в якого мозок всхося до розміру чорносливу, залишивши в свідомості лише шаблони суспільної поведінки вироблені з раннього дитинства - горілка літрами, сигарети пачками, українське сало зцілює і тому воно мусить бути в повсякденній дієті, а про власне здоров'я дбають лише слабаки і боягузи.

    Але, якщо половина населення (чоловіча) помирає точно в момент виходу на пенсію, то незрозуміло, кому призначається соціальна допомога.

    І ще одна красномовна таблиця.


    За три роки зарплата зросла в 2.2 рази, а соціальні виплати в 2.4 рази. Зріст соціальних виплат був вищим, ніж зріст платні. Це ще більше вражає. Українці з кожним роком щораз більше наближаються до комунізму.

    Адже, в Україні немає галопуючої інфляції. При зрості заробітної платні люди потребують менше соціальної допомоги. Це нонсенс, що зріст соціальної допомоги протягом трьох років перевищив зріст платні.

    Далі. Статті витрат українського бюджету. Знову нажаль, лише за три місяці, хоч з інших публікацій співвідношення статтей є подібне.

    Як і варто сподіватися, соціальний захист населення є головною статтею витрат українського уряду і лише на третьому місці охорона здоров'я.

    Тепер порівняємо з статтею витрат в бюджеті штату Каліфорнія.

    Як бачимо, Термінатор акцентує головну увагу на освіті. Середня і вища фінансуються практично 42% усіх витрат бюджету.

    А тоді вже те, що можна доволі неточно описати, як соціалка – майже 27%, бо в цифру входить і охорона здоровя. Якби цифру української охорони здоровя додати до української соціалки, то державні витрати були б вражаючі.

    Економіка України не може такий стан речей довго витримувати. Уряд, замість сліпо витрачати гроші на соціалку, має створити програми вишколу і програми заохочення працедавців створювати нові робочі місця, частково їх фінансуючи, або даючи податкові полегшення для тих, хто такі місця створить.

    Одночасно мусить бути відсунений пенсійний вік принаймі на 2-3 роки з тим, що бажаючим залишитися працювати дати таке право.

    Держава не може підтримувати бездіяльність високою соціалкою, бо не може бути у суспільстві така велика кількість людей, що не може працювати.

    Це політичне питання, яке жоден український політик з боягузства навіть не торкається. Але, не можна ховати голову в пісок, залишаючи цю проблему без спроб вирішення.

    Щоб зменшити тіньову економіку, яка явно спотворює оті усі банкові цифри, уряд має зменшити підприємствам податки і збільшити особисті податки. Тим самим корпоративні витрати на зарплату стануть більшою статтею витрат, ніж усе решта і тим самим стимулом припинити зарплати в конвертах.

    Ось як це відображено в структурі надходження в бюджет Каліфорнії – особисті податки займають майже 45% надходжень у бюджет, а корпоративні податки лише 8.5%.

    Зміна структури оподаткування дозволить вивести зарплати громадян з тіні і вони стануть джерелом податкових надходжень. А для того, щоб заохотити громадян виявляти свої доходи, уряд має створити програму особистих майбутніх пенсії. Заощадження на фондах якої мусять бути захищені від податку.

    Пенсійні фонди мусять мати відповідну структуру інвестиційних порфелів, «настроєну» на менший ризик і сприйнятливий прибуток. Для уникнення шахрайства, нагляд за роботою таких фондів має бути з багатьох сторін, самостворені громадські організації включаючи.

    Такий підхід дозволить при зрості зарплати відкладати щораз більшу суму у захищений від податку фонд, тобто, стимулюватиме громадян виходити з тіні у своїх економічних трансакціях і максимально відкривати свої доходи, щоб мати можливість законним шляхом більшу їх кількість відкладати у фонд.

    Але, це усе знову належить до політичної волі і сміливості сказати, що українці в теперішньому стані речей не зможуть довго і успішно функціонувати.

    Якщо громадяни України сприйматимуть свою державу, як дійну корову, вимагаючи від неї забезпечення свого життя, це забере стимул економічного розвитку.

    В цьому контексті стає більш зрозумілою ненависть до українських олігархів. Вважається, що якби краще притиснути українських олігархів, то відповідно українська держава матиме більше коштів на соціальні витрати. Мільярди та на соціалку – тоді б щасливо зажили.

    Питання створення діючої юридичної системи, що заохотила б олігархів тримати гроші не у офшорних зонах, а у власній країні, не ставиться. Чи хоча б ефективне їх використання для стимуляції економіки, що відбилося б на вищих зарплатах.

    Соціалка, якщо має політичне забарвлення, втрачає свій головний зміст – захистити дуже невелику групу населення, що фізично не може себе утримувати. Вона має бути має бути захистом в абсолютно безвихідній ситуації – інвалідність людини, старість.

    Цей постулат є стержнем усіх правих партій на Заході. Другим постулатом є утворення максимально сприятливих умов для заохочення розвитку бізнесу.

    Український правий рух на відміну від лівих має користуватися цифрами, що показують, як бездарно організовані соціальні програми руйнують людський інстинкт відповідальності за самого себе, потребу самореалізуватися без полягання на державу.

    Здоровий глузд має нарешті взяти верх в Україні.







  • Безымянный 271598

  • ВОЛГА / VOLGA, “Дом” 3.02.06