• War. War never changes

  • Предтеча

  • Ну що , шановні поціновувачи моєї писанини :). Нещодавно сталася ціла культурна подія. Я зробив над собою зусилля і потрапив на виставку в Український Дім (Арт -Галерея 2007). Верніше на дімною зробили невелмчке зусилля і потягнули на цю виставку.
    Так Шож я виніс зівдти? Щастя повну торбу і календарь з репродукціями одного фотографа, ще картку з переліком виставок Оксани Мась (поймай ее и покрась).
    Після придбання квіточка, потрапляємо на перший поверх. Де розмістилися картини із приватних колекцій. Тількі цікаво як картини, які можна побачити в підручнику потрапили до приватної колекції? Може це репродукції, а може з музею потягнули...
    Ще перший поверх запамятався трома прізвіщами. Третє з яких Т. Яблонська. Цікаво тепер хоч хто зможе мені довести нєправільность перейменування вул. Зємлячкі, на вул. Яблонської.
    Піднявшись на другий поверх зявилася ділєма! Йти на право чи на ліво? І я сказав що йдемо направо. І.. нє, я просто боюся нагадати вам собою М.С. Хрущова, але... Це виставка двох однофамільців (и можливо чоловіка й дружини). Ну я вам скажуууууууу. Крім повного нєдоумєнія, ще й залиштла ця зала неприємний осад і ще щось назразок важкого відчуття. М.С Хрущов там би взагалі мабуть того...

    Але не все так погано. И ми опинилися в залі де на стінах розвішені величезні світлини з коллективними зображеннями. Ще й в углу стояв телевізор по якому процесс зйомок демонструвався, в іншому кутку демонструвався сам фотограф і приймав поздоровлення. А на стінах... Там і колектив ЧАЄС, і весілля (хрестна хода, Водохрещщя) на Івано Франківщіні. і Ген Штаб (в три ряди у повному складі, тількі бес строковиків), і завод Тітіан (Сімферополь), і Шахта с Шахтарська (з шахтарями і керівництвом(, і багато ще чого. Як фотограф сказав,то там показана сила людини як частини колективу. Звістно всіх примушували посміхатись і махати руками. Особливо управління пожежної безпеки, ну хто заперечить, що пожежники це діти? Я і зараз пишу про це згадую, а мене така рррадість переповнює, що аж... що аж чаю захотілося :)) Як на мене єнергетіка (чи шо там воно таке) просто колосальна, нє краще шалена. Потім як пройшли инше повернувся для "контрольного пострілу". Як сказали люди, що зі мною були - либа по самі вуха аж сяєш. А ще як вициганив календприк, то вже взагалі. Єхх. а на третьому поверсі крім іншого запомяталася Оксана Мась, венрніше її картини і її менеджер. Ми спочатку виришили, шо вона і є О. Мась (яку як побачиш, то покрась). Але девучка заперечувала. Але все одно позитивна та менеджер дуже. А ще у неї там дуже вже фарбами пахло. Бо вони на столі стояли. Як та менеджер там цілими днями висижує? Проте мабуть, весело їй там...

    Ну там багато було що подивитись, але основне, що хотів вам розповісти я розповів.






  • War. War never changes

  • Предтеча