фактично, поділ на ліві-праві почався, як наслідок ідей Просвітництва. Бо саме в період Просвітництва утворилися нації в сучасному сенсі слова, отже, взагалі є дуже недавнє соціальне утворення. Держава могла стати національним утворенням завдяки цьому новому об"єднавчому факторові.

Тому, що нове утворення - національна держава, яка вже в суті була СЕКУЛЯРНОЮ і це дуже важливий момент, - вимагала нової концепції управління, то історично виникли два варіанти суспільства. Їх можна умовно назвати французьким і шотландським.

За французьким усе мало будуватися зверху вниз, тобто централізовано, за шотландським навпаки - децентралізація. Звідси інтелектуально обидва варіанти, можна сказати представлені, Жаком Руссо і Адамом Смітом, чи політично Робесп"єром і Джорджем Вашінгтоном.

Обидва варіанти віддаючи данину ідеям Просвітництва, проголошувати віру у людський резон. Але, мали протилежні погляди, як цей резон повинен екстраполюватися на суспільство.

Тому французький варіант Просвітництва вважав, що це має бути еліта центрального планування, котра є надійними дизайнером доброго суспільства, а також надійним втілювачем цього дизайну. Оця надійність означає, що при потребі дизайн втілювався за допомогою сили.

Шотландці вважали резон властивістю індивідуальною і тим самим автоматично децентралізованою. Це означало, що індивідуальні плани та ідеї, котрі є наслідком резону, доводять свою вартість у вільній конкуренції ідей без примушування з будь-якого боку, чи то самої людини, чи уряду.

Обидва підходи мусіли вступати в конфлікт з суспільством, бо люди рідко коли діють резонно і в холодному розумі. Але характерні ознаки кожного варіанту проявилися навіть у революціях. Французька революція була зразком втілення ідей лівого Просвітництва, а Американська - правого.

Французька революція створила Наполеона, а з ним і масивну державну бюрократію, а Американська, ... ну ми тепер знаємо.

Але вже з 1700 року християнська думка стала підпорядковуватися під один з цих двох варіантів соціального устрою національної держави. Причому жоден з обох варіантів не опирається на християнські ідеї, але на ідею окремішності індивідуума. Підпорядкованість християнської думки виявилася навіть у термінах - марксизм стали звати, ніби насміхаючись "теологією свободи".

Підпорядкованість християнства ідеям Просвітництва виявилася навіть у різному підході до організації християнських громад. Римо-католики утворили структуру зверху-вниз, що представлена папізмом.

А протестанти, в особі напр. Кальвіна, знизу-вгору, тобто, пресвітеріанство - локальна організація є основою суспільних стосунків і самодостатньою. Лойола створив єзуїтський орден (організація за принципом зверху-вниз) з строгою ієрархічною дисципліною.

Протестанти в принципі проти такого типу організації, вони самовистачальні (знизу-вверх). Пресвітеріанство є саме втіленням цього принципу.

Чому українці, росіяни прийняли варіант зверху-вниз? Фундаментальне питання.

Взагалі, це можливо часове співпадіння, але Катерина ІІ попала під великий інтелектуальний вплив саме французьких просвітителів, особливо Вольтер, а не під вплив шотландських просвітителів. Крім того її походження - народилася в Штеттин, сучасне польське Щецін у Західній Померанії, що вже тоді належала до Пруссії - явно за обставинами було під більшим впливом французької інтелектуальної традиції.

Адже, Вольтер консультував новими державними ідеями Фредеріка Великого, що був тогочасним королем Пруссії. Тобто, Катерина ІІ просто взяла знайомий їй готовий рецепт утворення секулярного суспільства.

І вона робить точно те, що й очікується при організації суспільства зверху вниз - абсолютизує владу, по дорозі позбавляючи автономії Україну, секуляризує землю, щоб зменшити економічну силу православної церкви, починає серію спеціальних заходів по бюрократизації суспільства - грамоти дворянству, мануали, чи як там воно тоді звалося, по управлінню губерніями, грамоти містам.

І, найважливіше, юридично затвердила кріпосне право, що було явно помилкою, але цілком логічним кроком з точки зору створення суспільства за принципом "зверху вниз".

Вона ж тому так легко справилася з козаками, бо надала юридичні права рівні з російськими дворянами українській суспільній еліті. Ще й легально закріпила за українською елітою поділену землю.

Отже, в умовах, коли українці не змогли утворити ніякої юридичної монархічної структури і задовольнилися сурогатом в організації суспільства - структурою козацького війська, що в будь-якому випадку час до часу і у старих традиціях приставало у васальну залежність чи то до польських монархів, чи російських, раптом отримати юридичні права дворян і нарешті розв"язати легальні претензії один до одного на земельну власність в Україні - це був сильний політичний хід зі сторони Катерини.

Як би там не було в деталях, французька Просвітницька модель секулярної держави була встановлена в Росії і, за історичними обставинами, в Україні. Недаремно в наступні десятиліття усе французьке стало зразком для російської еліти, включаючи мову чи навіть таку несподівану і нетрадиційну для слов"ян річ, як дуелі.

Росіяни будували копію французької держави з її усіма ознаками, включаючи оту розгалужену неповоротку систему бюрократії, яка в пізніші часи стала синонімом Росії і дозволила гуманітарщикам фантазувати про особливу незрозумілість російської душі, створюючи враження, що на інше суспільство росіяни просто нездатні.

Вольтер, як і варто сподіватися, не сприймав "демократію", котра характеризує шотландську модель Просвітництва. Він навіть висловився, що демократія пропагує ідіотизм мас, чи щось в тому дусі.

Тому ліквідація юридичного утворення Речі Посполитої, з її розмитим і старим бардаком в ієрархії еліти, було кроком Катерини ІІ не стільки на розширення володінь, скільки на внесення нового порядку згідно суспільних постулатів французького Просвітництва.

Вольтер в листах до Фрідріха Великого і до Катерини ІІ підтримував їх за розділ Речі Посполитої. Бо ліквідація суспільного балагану в розумінні французького Просвітництва було прогресивним правильним кроком.

Совковська історія розділ Речі Посполитої зве результатом класової боротьби, запозичивши термін з марксизму, хоч навіть сам Маркс ніколи ніде не пояснив, що таке клас, скоріше за усе просто взявши термін з популярної в його час абсолютно формальної класифікації в біологічних науках - класи, субкласи, види і т.д.

Прийняття французької Просвітницької моделі організації суспільства також пояснює специфічні політичні "любовні" стосунки між Францією і Росією, включаючи наші часи, хоч по ідеї, німці мали б мати значно більший вплив, хоч би тому, що Катерина усе-таки була німецького походження. Але, німецьке у сприйнятті людей того часу було відстале в порівнянні з французькими інтелектуальними досягненнями.

Тому немає в росіян та українців інших державних суспільних традицій, ніж "зверху-вниз" і тому російська та українська "демократія" часто виглядає пародією на західну.