• Безымянный 271598

  • My Top 100

  •  

     

    Сьогодні до моїх рук потрапив свіженький номер щотижневика «2000». Гортаючи сторінки, я побачила в розділі «Держава» географічну карту Європи та частки Росії з великою чорною плямою на тому місці, де повинна бути територія України. А нижче – заголовок статті «Это «холодная война». И кое в чём даже хуже». Відверто зізнаюсь, мені стало цікаво: чим саме теперішня так звана «холодна війна» може бути гірше за свою «попередницю». Чесно кажучи, я не очікувала чогось надзвичайного, бо тема створення нового багатополярного світу є не тільки дуже актуальною, а й навіть схожою на жувальну гумку багаторазового використання, з серпня цього року, від початку військових дій на Кавказі. Але мені все ж таки кортіло дізнатися, що думає автор статті з цього приводу…

    На початку пан Попов нагадує читачам про критерії визначення самого поняття «холодна війна». Це, по-перше, бачення країни-опонента як потенційного військового супротивника; по-друге, військове протистояння в країнах, що являють собою сферу зіткнення національних інтересів наддержав; по-третє, потужна пропагандистська кампанія. Автор статті вказує на те, що теперішні відносини між Росією та США деякі відмовляються назвати «холодною війною» лише тому, що це «не протистояння двох систем». За допомогою історичних прикладів він намагається довести, що боротьба двох різних економічних укладів насправді була боротьбою за сфери впливу у минулій «холодній війні», тобто її некоректно називати тільки протистоянням соціалізму та капіталізму. Отже, Олексій Попов доходить висновку, що термін «холодна війна» все ж таки може бути застосований у контексті сучасних міжнародних подій.

    Проте, що має на увазі автор, коли каже, що за деякими аспектами ситуація зараз гірша? Він зазначає, що межі дозволеного (з боку США) для Росії стають дедалі більш звуженими, а критерії визначення «холодної війни» (про які йшла мова на початку) – більш розпливчатими та нечіткими. А також те, що вперше Росії протистоїть об’єднана Європа. Крім того, існує певна тенденція до того, щоб називати «вільним вибором» (наприклад, при вступі до НАТО) проамериканську орієнтацію. Таким чином, автор підкреслює, що перед світом стоїть очевидна загроза нової «холодної війни», однак велика кількість дослідників, політиків, та пересічних громадян, міцно тримаючись за старі поняття, уникає того, щоб називати речі власними іменами, тому що ці речі створюють певний дискомфорт.

    Особисто у мене виникли суперечливі думки після читання цієї статті. По-перше, склалося враження, що автор ухиляється від питання масової пропаганди як невід’ємної складової «холодної війни». Він так і не дає відповідь на питання: «Чи існує зараз масована психологічна війна між супротивниками?». По-друге, очевидно, що автор позитивно ставиться до регіональної гегемонії Росії. На його погляд, подібна поведінка дозволить країні «контролювати свою власну долю, а цього жадає будь-яка держава». Але авторові чомусь не спадають на думку інтереси сусідніх держав, які теж були б не проти, як він виразився, самостійно контролювати власну долю (інша проблема в тому, що це може не виходити або виходити дуже погано через певні обставини). З автором статті можна погодитися в тому плані, що, з боку США, Росія виглядає більш суттєвою і реальною загрозою, ніж тероризм.

    Але мене зацікавив зовсім інший і навіть дещо непомітний у цьому обсязі міркувань факт: автор наголошує на тому, що показником національного розвитку Росії є зміна ставлення росіян до Євросоюзу. Так звана «єврофілія» превалює серед людей похилого віку та мешканців невеликих містечок та сіл, у той час, як супротивників євроінтеграції більше серед молоді, громадян з вищою освітою та відносно високими прибутками. Діаметрально протилежна ситуація в Україні! Ось вам і зіткнення світобачень…Ах, звісно, що стосується України… Так і залишилось незрозумілим, до чого тут мапа з чорною плямою? Виникає ціла низка асоціацій. Можливо, нашій країні відведена роль «чорної коняки», на яку варто (або навпаки – не варто) робити ставки у формування нового багатополярного світу? Чи може це яка-небудь чорна дірка абсурду на карті Європи, яка не піддається  логічному осмисленню та не сприймається адекватно навколишнім світом, та де не діють звичайні закони існування й розвитку? Дуже багато риторичних запитань, але кому відповідати на них, окрім нас самих?! Що ж, доведеться…

    http://news2000.org.ua/print?a=%2Fpaper%2F60155


  • Безымянный 271598

  • My Top 100