• ВОЛГА / VOLGA, “Дом” 3.02.06

  • Интеллектуальные беседы :)


  • Дякую Богові своєму і Лєриксончику при кожній згадці про книгу "По образу Его".
     Дякую тобі, Лєриксончику, що познайомила мене з дуетом Пола Бренда і Філіппа Янсі. Зараз саме доперечитую цю книгу (це при тому, що, на жаль, взагалі я не багато читаю). 
    Незамусолені, несподівані порівняння  між нашим фізичним тілом (Пол Бренд лікар-хірург і знає, про що говорить) і Тілом Христа, Церквою, спільні складові частини та закладені Богом спільні механізми і закони функціонування обох тіл, історії людей, з якими стикався автор. Все це народжує гарячу хвилю вдячності Богові за те, як Він все продумав і влаштував, а ще глибокі роздуми про себесвою поведінку в Тілі і стосунки з Богом.

    Хочеться закарбувати в пам"яті кожен розділ і так шкода, що нам властиво забувати навіть дуже цінне. Коли читаю, то виникає бажання якось зупинити цей процес забування, наприклад, вишити окремі абзаци і повісити у себе в кімнаті :).
    Я давно помітила, що навіть уривки з Біблії, процитовані а якійсь іншій книзі можуть мене значно більше надихнути і зачепити, ніж коли я читаю їх безпосередньо у Святому Письмі. У вас так не буває?  Думаю, це пов"язане з нашою гріховною натурою - ми більше цінуємо те, чого в нас нема. 

    Одразу виникає пекуче бажання прямо зараз знайти Біблію і перечитати, поритися у посиланнях, помолитися, подякувати Богові, бути Йому вірною і т.п.,і т.п.... Але приходить наступний ранок - і вся мотивація кудись вивітрилася, тобі облом вставати для молитви, ти відкриваєш Біблію, і до твого серця нічого не говорить .... У вас так не буває? А варто тобі десь в транспорті знову відкрити хорошу книгу - і хвиля духовного прагнення підіймається з новою силою, але  ж тобі ніколи, ти їдеш на роботу, а потім знову приходить обломний ранок... Як я ненавиджу такі свої дні!. Тоді я лише сподіваюся на Бога, що Він виведе мене з цього кола. 

    Добре, закінчую цей потік свідомості - він не стосується самої книги - вона чудова.  Раджу прочитати її всім-всім-всім. Її можна дарувати невіруючим і особливо лікарям, як засіб євангелізації. Якось я була в гостях у напіввіруючих  знайомих, де тато за освітою лікар. Не втрималася і зачитала якийсь уривок з книги (на той момент Лєриної :), і вони тут же ледь з не силою попросили мене подарувати їм цю книгу. Безперечно, Бог приготував цей момент і я не могла відмовити їм. Тому подарувала Лєрину книжку :), а Лєра потім доооовго шукала, де б її знову купити. Навіть не сварила мене, знаючи, що постраждала за Божу справу. Користуюся моментом і ще раз дякую їй за розуміння. 

    Хм... вийшло, що я більше потеревенила про себе, але і це колись потрібно :).





  • ВОЛГА / VOLGA, “Дом” 3.02.06

  • Интеллектуальные беседы :)