• Нік Вуджесік. Інтерв”ю

  • Предтеча

  • Здається я таки щаслива! Особливо, коли залишаюсь наодинці. Чорт забирай, останні півроку були воістину увертюрою абсурду й пізнання. Абсурд мене оточував і жив в мені. Він виявлявся в усьому: в словах, діях, людях, знайомствах, отриманій і виданій інформації. Основними його ознаками були: хаотичність, непередбачуваність, граничність, екстремальність і безнадія.
    Але все це дало можливість пізнати й зрозуміти себе, оточуючих, світ. Досвід.. не буду його оцінювати, зрештою він - безцінний, а смак його розумієш з часом. Інколи те, що здавалось солодким – насправді гіркіше полині, а те що було притомно-кислим – набуває пікантного смаку.
    Я не розповідатиму усього що трапилось за останній час, особливо два тижні; раз я витримала й викрутилась, значить дали ще останній шанс, за що вдячна Богу й ангелу! Спробую виправдати надії, бо це потрібно, як ніколи.
    Тішусь з того, що позиціонувала себе: я не одинока в цьому світі, але підпускаю тих, хто мені близький і до душі, хоч, водночас, не боюсь себе й зрозуміла примани самотності ( "я был свидетель крупных одиночеств – при чем своих" ! (с) В. Гандельсман).
    А ще можу втекти від всіх і від усього, так як зараз, коли ніхто не знає де я, що зі мною, хто зі мною, коли нема нічого, бо я "вирвала" час для себе! Сиджу, дивлюсь як хлопці грають у футбол, бігає малеча, лежить симпатичний хлопець й бавиться з псом, позаду мене сидить на колесі старший чоловік й лузає насіння, навпроти мене дві парочки: одна тримається за руки, друга з"ясовує стосунки. Довкола трава, пташиний спів, скреготання сороки, час від часу долітають далекі звуки автомобільних клаксонів або шуму машин, що мчать трасою на величезній швидкості, а вгорі пропливає ціле безмежжя хмар. Чудовий вечір на Науковій! )))
    І поміж цього всього, на схилі, сидить дівчина, молода, симпатична, в якої світяться очі й виграє мила посмішка на обличчі, котрій підморгують, а вона врівноважено занотовує свої думки, насолоджується усім що бачить і розуміє цінність життя.
    Тепер я знаю на скільки цінний мій час, приємне спілкування моє з цікавими й близькими людьми і моє з ними. Я, потрошки, знаходжу істинну Христинку, що ховалась весь цей час.
    Як писала Б. Анджелес: "Істинної близькості з людиною Ви зможете лише тоді, коли віднайдете рівновагу в собі".
    Я – просто живу! Позбулась невизначеності й хаотичного графіку, врівноважила себе, сон, але ще дещо залишилось вирішити і далі продовжувати… (секрет)
    Дякую! Усім тим, хто мене любить, чекає, переживає, допомагає, розуміє, часом сварить і не забуває.
    І прошу вибачення в хлопців і чоловіків, котрі почувались винятковими поруч зі мною і з чийого життя я безслідно зникала.. я просто довго роль грати не можу, а бавитись людьми для мене не припустимо!..
    Дивовижна людина, дерзкая умничка, женственная милашка, терра інкогніто, солодка мить, белокурый ангел – далеко не всі мої синоніми-окреслення.. :/
    Так, я одна з багатьох, але єдина на мільйон! А головне що в усьому цьому не зазналась і не загубилась, навчилась поважати себе й знайомитись з цікавими людьми.
    Все втікаю з цього вечора в мою святая- вятих: залишаю комарів скучати, чорного пса на кличку Наркоз на його господиню, а парочку – намотувати кола.
    "Але не стали планети, не склались обставини, карти не лягли, мої ніженьки гречні, … проїхали, далі пішли" )) (с) Таліта кум.
















  • Нік Вуджесік. Інтерв”ю

  • Предтеча