• НЕ ПРО НР

  • Настала осінь…

  • Його гравімобіль гнав по електромагніту дороги в одному напрямку вже близько восьми годин. За тонованими великими вікнами величезні багатоповерхові будинки і інші залізобетонні гіганти зливалися в суцільне сіре марево... Навкруги не було нічого, крім будинків, заводів, фабрик та іншого похмурого залізяччя. Повсюди мчали гравікари і аероекспреси, перевозячи людей з одніЄї точки Міста в іншу.

    - Максимально допустиму швидкість перевищено. Ваша швидкість на даний момент становить 316 миль за годину. Зменшити до максимально дозволеної? - прорипів приЄмний, але надто вже штучний жіночий голос десь з-під панелі приладів.
    - Продовжити розгін. Координати? - його голос був спокійним. Якось, навіть, занадто спокійним.
    - 9 638 миль від Центру в західному напрямку. Квартал ВСК - 3289.79...
    - Досить. Карту кварталу на основний монітор.

    Вивчаючи карту він зовсім забув про свою супутницю:

    - Ти впевнений, що це дійсно так? Що ми ...
    - Тсссс...  -він приставив вказівного пальця до її губ, витяг викрутку з комірки в сидінні і відгвинтив кришку панелі приладів над кермом, яке виконувало більш естетичну, ніж практичну роль в гравікарі. Панель приладів являла собою переплетення шлейфів і різнокольорових коробочок, які перенаправляли сигнали по цих шлейфах. Одна коробочка зразу було розкручена і від"Єднана від дротів. Тоді друга. Третя...

    - Зв"язок з мережевою службою втрачено, можливі неполадки в роботі модуля центрального зв"язку. Припинити рух?
    - Продовжити розгін! Рух на ВСК -4473.01! Вимкнути систему аварійного розпізнавання!
    - Вимкнення системи аварійного розпізнавання може призвести...
    - ... до небажаних наслідків при аварії чи поломці. Знаю. Вимикай!

    - Тепер можна говорити. Нас не почують - він вперше за весь час поїздки усміхнувся.
    - То ти впевнений? Що ми справді зможемо вирватися з Міста? - дівчина була втомлена і трішки насторожена, але це аж ніяк не позначалося на її зовнішньому вигляді. Лише голос звучав трохи дивніше звичайного.
    - Я... я не знаю... я бачив... як насправді. Такі сни не бувають несправжніми...
    - Ну гаразд. Припустимо, що це дійсно правда. Далеко ще?
    - Годин з 12. Не менше.
    - А нас не спіймають?
    - Ми вже третю годину в покинутій промисловій зоні. Тут нікого не шукатимуть. Навіть якщо ми...
    - Досить. Давай надіятись на краще....
















  • НЕ ПРО НР

  • Настала осінь…