Соц сети



  • Нік Вуджесік. Інтерв”ю

  • шось якесь


  • Уявіть собі людину, яка майже до тридцяти років практично не виходила з дому, не обходилася без сторонньої допомоги, не мала жодної цілі в житті, і все ж змогла побороти свої комплекси, страх і депресію – щоби стати натхненням і мотиватором ще для багатьох-багатьох людей.
    Коли Анжела Почекайло розповідає свою історію, складається враження, що все її дитинство та юність були пересипані болем і помережані чорним флером суму, безвиході та страждань. Діагноз «дитячий церебральний параліч» визначив подальшу долю дівчинки: постійний догляд, залежність від інших, чотири стіни, спеціалізована школа за тридесять земель від дому, знущання однолітків, біль, безсилля, депресія. Анжела закінчила тільки три класи спеціалізованої школи в Цюрупинську: мама, на руках у якої крім десятирічної Анжели була ще п’ятирічна донька й новонароджений синочок, забрала її додому, бо перебування дівчинки у спецзакладі стало нестерпним. Няні закривали її саму в кімнаті, щоби вона зайвий раз їх не турбувала, діти ображали. І хоча Анжела любила вчитися, на цьому її освіта припинилася.
    - Вже тепер, коли мені майже 30, я знову повернулася до математики, - сміється вона. – Мій друг Тарас Пастушенко навчає мене азів. Зараз проходимо математику за третій клас.
    Окрім математики, Анжела захоплюється малюванням. Творить свої перші малюнки. Враховуючи те, що в неї порушена координація, а руки так і не навчилися досконало тримати ручку чи олівець, кожна її картинка – це подвиг.
    Анжела любить читати, слухати радіо. Зрештою, останнє й змінило її життя.
    Живучи в замкнутому просторі, спілкуючись із обмеженим колом із дитинства знайомих людей, дівчина мріяла про нові зустрічі, які пробудять її від одноманітності свіжими барвами, покажуть їй хоч крихту того світу, за яким вона кожного дня спостерігала з вікна, але ніколи не була його учасником. Тому, як тільки чула новий голос ведучого на радіо, одразу ж телефонувала – знайомитися. Саме там вона вперше почула голос, який тепер щодня з нею. Голос, який приніс у життя дівчини стільки інформації, стільки оптимізму й заразної віри в щастя, що став рідним.
    - Кращого друга, ніж Тарас, не можна собі уявити, - розповідає Анжела. – Він не лише телефонує щодня, щоби підтримати мене, навчає мене, але й часто вивозить до церкви, на зустрічі спільноти «Віра і світло», навіть у кількаденні табори на природі, де ми вивчаємо Слово Боже, спілкуємося та просто насолоджуємося життям. Тарас відкрив мені друге дихання, за що я йому дуже вдячна.
    Усі радіо-ведучі – Анжелині друзі.
    - Радіо дуже допомогло мені. Я теж мрію працювати на роботі, де могла би підтримувати, мотивувати, підбадьорювати та надихати інших людей – на гарячій телефонній лінії, наприклад. Допомагати іншим – це моє покликання. Друзі називають мене антидепресантом, - сміється дівчина.
    А поки Анжела не знайшла такої роботи, то на добровільних засадах створила клуб для інвалідів «Країна мрій» при обласній організації «Довіра» і є його президентом.
    - Нам дуже потрібні матеріали для зустрічей: ігри, цікаві публікації, книги. Моя мета допомогти інвалідам спілкуватися між собою, зацікавити їх, повернути їм віру в життя. Якщо хтось матиме змогу допомогти нам якимись матеріалами, ми будемо дуже вдячні.
    Сама для себе Анжела соромиться просити допомоги. Намагається бути задоволеною з того, що має, а про решта звертається з проханнями до Господа.
    - Анжелка цілими днями молиться. Інколи мені доводиться забирати від неї вистиглий сніданок, бо вона, поринувши в молитву, забуває про все, - розповідає мама дівчини.
    Та попри Анжелину невибагливість, у неї є багато потреб. Щоби кожен, хто матиме бажання допомогти дівчині матеріально, міг це зробити, скоро відкриється банківський рахунок (ми одразу виставимо реквізити на блог), а хто хоче поспілкуватися з вибуховим джерелом оптимізму й почерпнути життєвої енергії – може зателефонувати за телефоном 80967985304. Можу гарантувати, що вашому дзвінку там завжди будуть раді.
    Надійка Гербіш.

















  • Нік Вуджесік. Інтерв”ю

  • шось якесь